Є імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким для українців є  ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Він став символом нашого народу. Його портрети – в кожній хаті, його «Кобзар» лежить на столі поруч із хлібом, а слова його пісень  вишиті на рушниках. Тарас Шевченко  став для України заповітною думою, її безсмертною піснею.  У весняні дні ми традиційно вшановуємо Українського Кобзаря, віддаємо данину його мистецькій і громадській постаті та єднаємось для того, щоб і надалі гідно втілювати в життя його мудрі настанови. До його пам’ятників приходять дорослі і діти, приносить квіти, палять свічки пам’яті, декламують його вірші, співають пісні, згадують нелегку його долю. У цьому році Україна та світова громадськість відзначала 199 - річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

      В Юр’ївській середній загальноосвітній школі відзначення шевченківських днів стало доброю традицією і щорічно проводиться у рамках тижня української мови і літератури. 14 березня о 12.00 відбулося літературно-мистецьке свято «Ми – нащадки Кобзаря», яке  зібрало у гостинній залі всіх небайдужих до творчості Тараса Шевченка, славних і трагічних сторінок його життєвої долі. Учасниками свята стали учні 5-11 класів, які підготували  виразне читання напам’ять поезій «Думи мої, думи мої», «На панщині пшеницю жала…», «Катерина», «Садок вишневий коло хати», «Розрита могила» та інші.  Глядачі переглянули презентації про музей Тараса Шевченка, про вислови українського генія, які стали крилатими. Своєрідну атмосферу створили і  пісні, покладені на слова Великого Кобзаря. Особливо схвилювали інсценізації до творів Шевченка та епізоди з його нещасливого дитинства. Святково прибрана зала стала гармонійним доповненням до свята та відтворила дух шевченківських часів. Бідна  батьківська хата, квітуча яблуня біля старенької садиби, пшеничні снопи – все як дитинстві Шевченка. Тарас - підліток (учень 7 класу Левковський Віталій) розповідав про своє безрадісне дитинство «Мені тринадцятий минало…». Рано залишився хлопчик сиротою і з того часу почалося його доросле, повне нужди та розпачу життя. Глядачі  переживали сторінки життя поета, його роздуми про долю України, мрії на краще майбутнє для свого народу. Велику підготовку до проведення цього заходу провели  вчителі української мови і літератури Бойко Л.В., Давиденко О.О., Полуріз Л.М. Свято стало справжнім театральним дійством, глибоко зворушило і захопило глядачів.

     Відомий український поет Євген Маланюк кілька десятиліть тому сказав: «Наше знайомство з Шевченком щойно почалося». Ці слова можемо сміливо повторити і сьогодні. Ми вчимося сприймати Шевченка завжди, бо він, як геній, є невичерпний. Шевченко виховує в нас державне мислення, правдивий погляд на українську історію, наснажує нас вірою у краще майбутнє нашого народу. Це справжнє щастя для нашої нації мати такого поета, як Тарас Григорович Шевченко.

     Указом Президента України Віктора Федоровича Януковича 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка. Цю ініціативу підтримали ООН та ЮНЕСКО, тому 2014 рік вся світова спільнота вкотре уславить ім’я українського пророка. На сьогоднішній день розпочата підготовка до масштабного святкування і широкого  відзначення 200–річчя з дня народження Великого Кобзаря.

 Ми чуємо тебе, Тарасе,  крізь століття

І голос твій нам душі окриля.

Встає  в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.